| ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРИ
|
|
1. | | АЛУСТОН (ФОРТЕЦЯ) ( 6 ст.–)
середньовічна візантійська фортеця на південному узбережжі Криму; назва фортеці передалася у зміненій формі сучасному місту Алушта; включена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України |
2. | | АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА (1747–)
пам'ятка архітектури і монументального мистецтва XVIII ст. у м.Київ; збудована у стилі барокко за проектом архітектора В.Растреллі на Андріївській горі; план церкви має хрещату форму, купол і чотири масивні багатопрофільні пілони по кутах надають будівлі вигляду типового п'ятимаківкового храму; урочистий і величний інтер'єр органічно поєднує різні види мистецтва: архітектуру, ліплення, живопис, скульптуру й різьбу по дереву; головним елементом є триярусний іконостас, на червоному тлі якого яскраво виділяються позолочене різьблення й скульптура; входить до складу Національного історико-архітектурного заповідника "Софія Київська" |
3. | | АНТИЧНЕ ГОРОДИЩЕ БІЛЯ СЕЛА КОШАРИ ( 4 ст. до н. е.–3 ст. до н.е.)
пам’ятка археології; залишки укріпленого поселення античної доби |
4. | | АНТОНІЄВІ ПЕЧЕРИ (ЧЕРНІГІВ) (11 ст.–)
печерний комплекс у Болдиних горах у м.Чернігів |
5. | | АПОСТОЛ ЛЬВІВСЬКИЙ (1574)
перша надрукована в Україні книга; створена І. Федоровим у його львівській друкарні; містить 15 ненумерованих і 264 нумерованих двоколірних (чорно-червоних) аркушів, прикрашених 23 художніми ініціалами, 51 заставкою, 47 кінцівками, рамками та плетінками; текстуально “Львівський Апостол” є майже повною копією “Московського Апостола” – першого видання І. Федорова 1564 року; в оформленні нова книга відрізняється появою трьох повносторінкових гравюр: апостола Луки, гербу Григорія Ходкевича – покровителя друкаря на попередньому етапі його діяльності у маєтку Заблудув в Польщі та типографської марки І. Федорова (обрамлений ренесансним орнаментом з герб Львова і особистий знак друкаря); на сьогодні відомо понад 90 примірників цього видання |
6. | | АПТЕКА-МУЗЕЙ ПІД ЧОРНИМ ОРЛОМ (1735–)
діюча аптека-музей, найдавніша з існуючих у Львові аптек; відкрита в 1735 році військовим фармацевтом Наторпом на площі Ринок у наріжному будинку, яким починаються вулиці Друкарська та Ставропігійська; у 1966 році на базі старовинної аптеки створено музей історії фармації |
7. | | АРХАНГЕЛО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗВІРИНЕЦЬКИЙ МОНАСТИР (11 ст.–)
гуртожитній чоловічий монастир УПЦ МП у м. Київ, на Звіринці; печери монастиря є пам'яткою археології національного значення |
8. | | АРХАНГЕЛЬСКЕ ЄВАНГЕЛІЄ (1092)
кириличне рукописне Євангеліє-апракос створене в 1092 році; переписане кількома писарями на півдні Київської Русі, імовірно на території Галицько-Волинського князівства; четверта за давниною написання датована рукописна східнослов’янська книга; в 1997 році видання внесена до міжнародного реєстру "Пам'ять світу" ЮНЕСКО |
9. | | АФОН ( 5 ст. –) - Греція
монастирський комплекс у північно-східній Греції, на півострові Халкідікі; один із найбільших релігійно-духовних центрів православного чернецтва, автономна територія у складі Константинопольського патріархату |
10. | | АХАТЬ-ДЖАМІ (1994–)
соборна мечеть у м. Донецьк, збудована за прототипом однієї з стамбульських мечетей; на першому поверсі розташовано "Український ісламський університет" – перший мусульманський вищий навчальний заклад в Україні |
11. | | БАКЛА ( 3 ст.–)
печерне місто в однойменному урочищі в Бахчисарайському районі Криму; розташоване на крутому південному схилі внутрішньої гряди Кримських гір; перше укріплення побудовано Візантією в ІІІ ст. для захисту власних територій у Криму від натиску кочових племен з материка; В V–VI ст. перетворюється на укріплену фортецю та місто; загинуло під ударами війська еміра Ногая |
12. | | БАКОТА (11 ст.–15 ст.)
літописне давньоруське місто на р. Дністер, котре складалася з дитинця, посаду та скельного християнського монастиря; у 1981 р. під час будівництва Новодністровської ГЕС повністю затоплене |
13. | | БАРКУЛАБІВСЬКИЙ ЛІТОПИС (17 ст.) - Білорусь
невелика за обсягом історична хроніка, складена наприкінці XVI – поч. XVII ст.; вважають, що її автором був священик білоруського м. Баркулабово (нині с. Борколабово Могильовської обл., Білорусь) Федір Филипович; вперше був опублікований у 1877 р. П. Кулішем; охоплює події 1562–1608 рр., що відбувалися в Білорусі, Україні, Литві й Польщі |
14. | | БАРСЬКИЙ ЗАМОК (1630–)
замок на лівому березі річки Рів на території міста Бар Вінницької області; кам'яна фортеця будувалась за проектом французького інженера Ґійома Левассера де Боплана; за його планами створено чотирикутну фортецю з чотирма бастіонами, 6 м у висоту; Барський замок став третьою за величиною (після Камянця і Меджибожа) фортецею Речі Посполитої – разом із Бердичевим його називали "брама польської України"; сьогодні на місці фортеці є парк, оформлений на початку ХХ століття |
15. | | БАТЬКІВЩИНА-МАТИ (КИЇВ) (1981–)
монументальна скульптура в м. Київ, розташована на високому правому березі Дніпра на території Національного музею історії України у Другій світовій війні; найвища монументальна скульптура Європи |
16. | | БЕРЕЖАНСЬКИЙ ЗАМОК (1554–)
пам'ятка оборонної архітектури в м. Бережани Тернопільської області; побудований в заболоченій річковій долині на острові, утвореному двома рукавами річки Золота Липа; замок створено не як військово-оборонну, а як оборонно-житлову споруду; пам'ятка архітектури національного значення |
17. | | БИХОВЦЯ ХРОНІКА (16 ст.)
найширший з білорусько-литовських літописів; охоплює події з історії Великого князівства Литовського з ХІІІ до початку XVI століття, висвітлює міжусобну боротьбу литовських князів за владу: війни Литви з Польщею, Тевтонським орденом, Золотою Ордою, кримськими татарами; містить цінні відомості з історії України |
18. | | БІЛА ВЕЖА ( 834–1117)
- Росія
фортеця, збудована в районі теперішнього м. Цимлянськ для боротьби проти кочівників; була важливою перевалочною базою Давньокиївської Держави; в 1117 р. під тиском половців населення фортеці було переселено на землі Чернігівського князівства |
19. | | БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ФОРТЕЦЯ (13 ст.–)
історико-архітектурна пам'ятка 13–15 ст., що знаходиться у м. Білгород-Дністровський Одеської області |
20. | | БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА ( 11 ст. до н. е.–9 ст. до н. е.)
археологічна культура осілого населення пізнього бронзового віку, яка була поширена на території України між Дністром і Дніпром |
|